Опресовування системи опалення: що це, коли потрібне і як проходить

Що таке опресовування простими словами

Система опалення в звичайному режимі працює під помірним тиском. Невелике підтікання на з’єднанні може роками ховатися: вода випаровується з гарячої труби, тиск падає повільно, і власник просто час від часу підживлює котел.

Опресовування робить приховане явним. Систему або її частину навантажують тиском, вищим за робочий, і тримають його певний час. Якщо десь є слабке місце, тиск на манометрі почне падати, а на поганому з’єднанні нерідко з’явиться крапля. Якщо тиск стоїть, система герметична в момент перевірки, і це фіксують документально.

Важливо розуміти межі методу. Опресовування відповідає на питання «тримає чи не тримає», але саме по собі не показує, де саме витік. Для цього потрібен окремий пошук, про який нижче.

Коли опресовування потрібне

Є ситуації, коли перевірку тиском варто робити обов’язково, і ситуації, коли вона просто знімає сумніви.

• Прийом нового монтажу. Поки труби відкриті, будь-яку помилку виправити просто. Після оздоблення — значно складніше.
• Тепла підлога перед заливкою стяжки. Контур перевіряють до бетону, а під час заливки залишають під тиском, щоб одразу помітити пошкодження. Після висихання стяжки перевірку корисно повторити.
• Перед опалювальним сезоном. Особливо якщо влітку щось міняли або система довго стояла.
• Після ремонту. Заміна радіаторів, перенесення труб, новий котел, свердління поруч із трасами.
• Купівля житла. Протокол показує стан системи, яку ви отримуєте, ще до підписання угоди.
• Спір із підрядником. Протокол з датою і показниками манометра — зрозумілий аргумент, хто і що здав.

Окремо про перевірки перед покупкою квартири чи будинку йдеться в статті як перевірити сантехніку й опалення перед купівлею.

Як проходить опресовування крок за кроком

Порядок може відрізнятися залежно від системи, але логіка завжди однакова.

1. Відсікання приладів. Котел, розширювальний бак, деякі датчики, насоси й автоматичні повітровідвідники можуть бути не розраховані на випробувальний тиск. Їх перекривають кранами або від’єднують, щоб перевіряти лише труби, з’єднання і радіатори.
2. Заповнення і видалення повітря. Систему заповнюють водою і старанно випускають повітря. Повітря стискається, тому з ним манометр показує неправдиву картину.
3. Підйом тиску. Тиск піднімають вище робочого спеціальним насосом. Яким саме має бути випробувальний тиск, визначають за матеріалом труб і вимогами виробника труб, фітингів і радіаторів. Перевищувати його «для надійності» не можна.
4. Витримка. Тиск залишають на певний час, протягом якого нічого не доливають і не підкачують. Тривалість залежить від типу системи і матеріалу, її обов’язково вказують у протоколі.
5. Фіксація показань. Записують тиск на початку і в кінці витримки, оглядають доступні з’єднання.

Невелика зміна тиску на старті може бути пов’язана з температурою води і розтягуванням пластикових труб. Тому досвідчений майстер дивиться не на одну цифру, а на поведінку стрілки протягом усієї витримки.

Що має бути в протоколі

Протокол — це не формальність, а головний результат опресовування. Без нього через рік неможливо довести, що система була герметичною на момент перевірки.

• дата перевірки;
• яку частину системи перевіряли: весь будинок, окремий поверх, контур теплої підлоги;
• випробувальний тиск;
• час витримки;
• показання манометра на початку і в кінці;
• висновок: тримає чи не тримає, а якщо ні — що зроблено далі.

Зберігайте протокол разом з документами на будинок чи квартиру. Він знадобиться і під час наступних ремонтів, і при продажу.

Якщо тиск не втримався

Падіння тиску під час витримки означає, що десь є витік. Наступний крок — знайти, де саме. Найзручніше, коли це роблять у той самий виїзд: система вже заповнена, тиск піднятий, а отже, вона готова до пошуку.

Ділянки перекривають по черзі й дивляться, на якій з них тиск іде. Потім на цій ділянці шукають точне місце: акустичний датчик чує шум струї крізь плитку і стяжку, тепловізор показує теплу зону, якщо в систему подати гарячу воду. Висновок не роблять з одного знімка, а підтверджують другим методом. Місце позначають на підлозі чи стіні й на плані приміщення, розкривати доводиться лише там.

Детальніше про пошук у системах опалення — на сторінці пошук витоку опалення, а для контурів у стяжці — пошук витоку теплої підлоги. Якщо тиск у вас падає не на перевірці, а просто в процесі роботи котла, почніть зі статті чому падає тиск у котлі.

Гідравлічне чи повітряне випробування

Найпоширеніший варіант — гідравлічний: систему перевіряють водою. Вода практично не стискається, тому навіть невеликий витік добре видно на манометрі, а на з’єднанні з’являється крапля.

Інколи використовують стиснене повітря. Це буває, коли в системі небажано залишати воду, наприклад у неопалюваному будинку взимку або до моменту, коли систему можна заповнити. Повітря стискається, тож зміна тиску поводиться інакше, а місце витоку зазвичай шукають на слух або мильним розчином. Крім того, стиснене повітря накопичує більше енергії, і вимоги до безпеки під час такої перевірки суворіші.

Який метод підходить саме для вашої системи і чи допускає його виробник труб, вирішують з огляду на матеріал і умови. Самостійно піднімати тиск у системі компресором не варто.

Як підготуватися до опресовування

Від власника потрібно небагато, але це заощаджує час на місці.

• Знайдіть, якщо є, схему системи і дані про матеріал труб: метал, металопластик, поліпропілен, зшитий поліетилен.
• Звільніть доступ до котла, колектора, кранів на стояках і радіаторах.
• Запишіть, як поводився тиск останнім часом, якщо система вже працювала.
• Не зливайте систему самі: заповнена система під тиском дозволяє одразу почати перевірку і, якщо треба, пошук.
• Попередьте сусідів знизу, якщо живете в багатоквартирному будинку.

Замовити перевірку з протоколом можна на сторінці опресовування опалення і водопроводу. А якщо ви готуєте систему до зими, загляньте у чекліст як підготувати опалення до сезону; про контури в стяжці окремо пише стаття тепла підлога не тримає тиск.